Уроки літератури… Таємничість спілкування Добра й становлення Особистості. Зовсім не просте завдання засобами Книги з’єднати людину з життям, здружити людину з людиною, примирити людину саму з собою, морально влаштувати її в сьогоденному прекрасному й складному світі й допомогти перебудувати цей світ.

Вчитель не може зачинити двері аудиторії перед могутнім інформаційним вибухом. Сучасна людина живе в ілюзії «обізнаності» завдяки стрімкому розповсюдженню Інтернету та видимій доступності знань. Поглиблюється спеціалізація зростаючого обсягу знань, яка створює фрагментарну картину світу. Збільшуються інформаційні навантаження, значить мають збільшитись і творча ініціатива, винахідливість, майстерність, простіше, – загальна й професійна культура вчителя, які, перш за все, відповідають за Людину в студентові. Смисл учительського життя – студент! Він визначає нашу позицію, творчі принципи. Стати ближче до студентів, зрозуміти та виразити їхні запити – значить наблизитися до життя, і, за допомогою книги, зміцнити зі студентами, тобто з життям, надійний, глибокий зв’язок. До того ж, новою функцією освіти в сучасних умовах можна вважати формування особистості як носія цілісної культури, а системний спосіб мислення стає вираженням духу сучасної епохи. Тож творчість та системність мають стати нерозривно пов’язаними якостями мислення сучасної молодої людини.

Завдання загальноосвітнього курсу з літератури – прищепити молоді навички грамотного читача, що дало б їм можливість сприймати художній твір як естетичне явище. Тож важливо, щоб кожен із них розумів мову літератури як виду мистецтва. В досягненні такої мети добре зарекомендувала себе така форма роботи, як «переклад» літературного твору на мову інших видів мистецтва і навпаки. Використання живописних полотен, прослуховування музичних шедеврів як ілюстрацій до літературних творів – створюють умови занурення у процес творчості письменника. Часто молодь сприймає твір у кольорі та графічно. Варто і у цьому напрямку розвивати їхню уяву.

Потрібно допомагати студентам накопичувати досвід, образи і знання у спілкуванні, діалогічному мовленні з відповідною культурою поведінки, яку зачасту програмує і реалізує на занятті викладач, якщо ми ставимо перед собою мету формувати в молоді творчі компетенції. Спілкування – завжди відкрите заняття! Перш за все для самого вчителя, який з допомогою студентів відкриває себе і вже ключем власної особистості в кожному з них, відкриває особистість. Спілкування – це й різноманітність форм, стилів, структур заняття, бо реалізується воно на гнучкому сплаві жорсткої методики й живих процесів мистецтва.

Пропоную на розгляд аналіз дидактичних методів, прийомів та форм роботи, застосовані мною   на занятті за темою «Художній світ новели Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами».

Для організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності я запропонувала студентам такі завдання: опрацювати дидактичну і пізнавальну інформацію про життя і діяльність Г.Гарсіа Маркеса, до того ж, за бажанням студентів, результат и самостійної роботи оформити у вигляді комп’ютерної презентації на тему: «Символіка дитячих образів у творах Е.Хемінгуея та Г.Гарсіа Маркеса. Більше того, студентам запропоновано  вирішити поставлену проблему для одержання реального результату за наступним завданням. «Шкода, що зі мною нема хлопця» (Е.Хемінгуей «Старий і море»). «Ангел і до хлопчика ставився так само байдуже, як і до інших смертних, але покірливо, мов дворняга, терпів усі його примхи та витівки» (Г.Гарсіа Маркес «Стариган з крилами»). Поміркуйте, чи однаковий символічний сенс мають образи хлопчиків у творах Е.Хемінгуея ти Г.Гарсіа Маркеса. Виконання такого виду роботи безпосередньо спрямований на формування комунікативних навичок, культури спілкування (уміння чітко формулювати думку, вести дискусію), та навичок дослідницької діяльності. За своєю сутністю проекти завжди міжпредметні. Вони вимагають залучення знань не лише з літератури, а й з інформатики, музики, культурології тощо. Подібна робота є потужним джерелом додаткової мотивації навчання на заняттях всесвітньої літератури, що створює сприятливі умови для формування особистості кожного студента в дусі вимог часу.

Під час заняття для мотивації та стимулювання навчальної діяльності мною були використані цікаві аналогії, створені ігрові ситуації та навчальні дискусії на основі життєвих вражень, а в цілому на занятті я прагнула створити ситуацію успіху в навчанні. Зреалізована мною ця робота через відповідні завдання. Наприклад. Прийом усного словесного малювання передбачає розмову викладача зі студентами за змістом твору. Діалог організовується за допомогою ретельно продуманої системи питань, що поступово підводять студентів до засвоєння системи епізодів, які формують літературний твір.

– Який вигляд мав ангел у повісті Маркеса? (Цитатна характеристика).

–  Чому письменник зобразив його саме таким?

–  Як ви гадаєте, чому автор не уникає опису зовнішнього вигляду небесного прибульця?

–  Чому мову ангела жителі провінційного селища не розуміють? (Мешканці селища не прагнуть до порозуміння).

–     Хтось звернув увагу, чи одужав хлопчик? Можливо це і було диво       ангела?

(Жоден з героїв твору не проводить таких паралелей).

–  Яка найголовніша чеснота ангела?

(«Терпіння було найголовнішою чеснотою ангела….»

–  На який сюжет із Біблії наштовхує нас сцена кидання каміння в старигана? (Тут не праведники б’ють грішників, а грішники кидають камінням в ангелів.)

–  Чи можна здивувати тамтешніх людей чимось новим, незвіданим?

Обов’язковою умовою узагальнення та усвідомлення такого діалогу має стати спільне формулювання висновків із подальшим законспектовуванням.

Творчі завдання допомагають розвивати в студентів комплекс здібностей всебічного сприйняття твору, талант читача, глядача, талант співучасті у творчості. Тож доречними на занятті з вивчення твору Г.Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами» стали такі творчі завдання: 1) Існує англійська мудрість: «Є тільки дві речі, які ми можемо дати нашим дітям. Перша – крила. Друга – коріння». Поясніть її значення. Як ви гадаєте, Пелайо і його дружина Елісенда зможуть дати своїй дитині «крила»? Аргументуйте свою відповідь. 2) «Самотність – ось що мене турбує.. Я думаю, що людина зовсім самотня» (Г.Гарсіа Маркес). Доведіть, використовуючи цитати з тексту, що Ангел на землі почуває себе безмежно самотнім (Г.Гарсіа Маркес «Стариган з крилами»). У результаті хорошої підготовки студенти створили дискусійну атмосферу і успішно дійшли узгоджених висновків. Така співпраця породила і знання, і світлі духовні поривання , я б сказала, що з допомогою Слова ми удосконалювали власну   Душу. Власне, на моє переконання, це і є альфа і омега  навчально-виховного процесу до якого у співпраці, а проте самостійно усвідомлено мають прийти всі його учасники .

Справжнє заняття – це спільний пошук істини викладачем і студентом, лабораторія культури мислення. Завдання викладача щодо організації студентського читання у тому, щоб допомогти молоді розуміти (тобто осмислено читати, аналізувати, емоційно переживати, тощо), відтворювати (тобто переказувати, творчо переосмислювати, застосовувати в життєвих ситуаціях тощо) й творити (тобто грамотно й естетично довершено передавати власні думки в усній формі) текст (як правило, художній). До прикладу, пропозиція викладача скласти сенкани до запропонованих слів «люди», «натовп», «ангел».

Спираючись на деталь, письменник нерідко вибудовує ціле, розкриває глибоку філософську ідею. Використання деталі – давній прийом аналізу. Еміль Верхарн говорив: «Світи розкриваються в піщинах малих». Деталь є конструктивним елементом розбору великих і малих структур тексту, захоплюючим кроком у Книгу.

У процесі навчання на занятті вчитель, який вміє працювати «від цілого» допомагає студентам вибудувати з цеглинок «малого» особистісні узагальнення такого «цілого», щоб зреалізувати душевну освіту.

Ось чому деталь усьому дає конкретність, навчає розмовляти з молоддю на своєму і їхньому рівні, своїми і їхніми словами, вчить кожного сказати краще і точніше. Словами поета «все більше хочеться сказати, все менше говорити» можна проілюструвати педагогічний досвід вчителя, який розуміє ділову мудрість деталі.

Отже, у джерельцях окремих слів, реплік, епізодів бере початок то бурхлива, то тиха, але завжди повноводна річка естетичного заняття. «Усе – через знання!» – говорять теорія і практика навчання і виховним заняття стає лише в тому випадку, якщо в ньому нерозривно поєднані три уроки: життєвий, естетичний, моральний.

Секрет навчання в тому й полягає, щоб використати всі джерела знань, зводячи їх до основного, збірного – заняття. Ось до прикладу, щоб створити ситуацію успіху, достатньо, використовуючи можливості Інтернету, запропонувати до уваги студентів кліпи української поезії на тему, яка обговорюється, із подальшим міркуванням що ж спільного і відмінного у творах, які ми вивчаємо.

У своїй педагогічній діяльності я прагну не “вкладати” студентам у голови знання, не примушую їх бути слухняними, не залякую можливими репресіями через оцінювання. Прагну лиш одного: створити у процесі навчання таку ситуацію, яка потребує від студентів самостійних дій, і вони, шукаючи відповідь на запитання, починають самі регулювати свою пізнавальну діяльність. Наприклад, звернення до назви твору: – чому твір називається «Стариган з крилами», а не, скажімо, «Ангел»?, спонукає студентів розвивати мислення, узагальнюючи раніше набуті знання, вибираючи найбільш раціональні варіанти. Німецький педагог А.Дістервег зауважував, що розвиток і освіта нікому не можуть бути просто повідомлені, передані. Кожний, хто бажає їх отримати, повинен досягти цього “власною діяльністю, власними зусиллями, власним напруженням… Тому самодіяльність – засіб і водночас результат навчання”. Таким результатом, у тому числі, є і домашнє завдання: опрацювати статтю за темою із персонального сайту викладача (http://etica). Повторити конспект, написаний під час заняття. За бажанням, намалювати епізод твору.

Наріжним каменем літературної освіти має стати творче опрацювання тексту студентами при належному методико-інформаційному забезпеченні цього процесу з боку викладача. Отже, своє завдання я вбачаю у підготовці читача, який не тільки відтворює чужі думки, а й формує власні. Саме такий шлях вивчення літератури сприятиме всебічному розвиткові кожної особистості, кожен має володіти Словом як засобом культури. У якій би не були галузі фахівці, і в першу чергу наші випускники аграрного коледжу, їм необхідно бути грамотними читачами, власне, людьми культурними, бо така вимога часу. Певна річ, що за такого підходу першочерговим має бути застосування методичної культури вчителя. Свою співпрацю зі студентами вбачаю у розвитку в них спостереження, культури моральних і естетичних почуттів, образного мислення, відчуття мови і стилю, вміння вдумливо читати, уважно слухати і чути, а також стисло й чітко в усній та писемній формі викладати свої думки.