ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

Тема години спілкування:

«Сенс нашого життя»

Живи не так, як хочеться, а як можеться.

Народна мудрість

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вчитель: Доброта, людяність, порядність – це ті риси характеру, якими повинна володіти кожна людина, і якщо намагатися бути такими, то й проживеш щасливе життя.

1. Людина може бути творцем і господарем власного життя. Це залежить від характеру, знань, вольових якостей. Ідеалу, окресленої мети.
2. Легке життя, легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов’язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування.
3. Від зрозуміти себе – до управління собою. А здатність управляти собою – дуже важлива сторона поведінки і культури спілкування.

Вчитель: Що означає зрозуміти себе і управляти собою у контексті того, що ми побачили?

4. Дехто гадає, що справжнє життя ще попереду, А студентські роки – це ніби прелюдія до нього. Мріючи про майбутнє, потрібно вже сьогодні задуматися над тим, ким бути, чим займатися, яку користь приносити собі і іншим.
5. Відомий академік, дослідник Арктики Отто Шмідт у 14-річному віці склав план-програму свого життя: визначив, які книги треба прочитати, якими науками оволодіти, які проблеми розв’язати, як розвиватися фізично. Та коли він підрахував, скільки років знадобиться йому, щоб усе заплановане виконати, то з’ясувалося: близько 900 років. Юний Отто скоротив програму – знову немислимий результат – 500 років.

Скоротив іще – вийшло – 150 років. На цьому зупинився, бо надто важливим і необхідним було для нього те, що лишилося у програмі. Розпланувавши своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей, учений навіть перевиконав 150-річну програму. Помер Отто Юлійович Шмідт на 65-му році життя. Отже, за 50 років він творчо прожив 150, утричі перевищивши «норму».

6. Можна себе запитати: а чи треба так себе перевантажувати? Однак хай кожен із нас спробує зараз чесно відповісти на запитання: чого у мене більше – перевантажень чи недовантажень? Навряд чи хтось відповість, що він надто перевантажений. І не дивно. Багато хто часто робить скоріше те, що хочеться, що до вподоби, а не те, що треба. Крім того, на занятті і під час виконання домашніх завдань ми втомлюємося здебільшого не від того, що багато розумово працюємо, а від того, що не вміємо працювати.

Вчитель: То важливий лиш запис у заліковій чи ще щось?

7. Недовантаження – річ надзвичайно небезпечна. Людина, яка не займається фізкультурою, фізичною працею, недовантажує роботою свої м’язи, зрештою стає кволою, слабкою, а недовантажувати роботою мозок – значить не лише уповільнювати його розвиток, але й привчати до обмеженості мислення, позбавляти себе радості пізнання.

Тут доречно згадати притчу про бритву, яку любив розповідати своїм учням Леонардо да Вінчі.

«Якось промінь сонця упав на бритву, і вона засяяла, осліплюючи всіх навколо. Побачивши своє відображення у дзеркалі, бритва прийшла в захоплення, але одразу ж згадала, що їй щоденно доводиться голити густі чоловічі бороди, а перед цим її точать на грубому бруску, наводять на ремені. І вирішила вона сховатися у потайному місці, щоб зберегти свою красу від тяжкої роботи. Минув якийсь час, і бритві знову захотілося подивитися на себе у дзеркалі, та не блищало тепер її лезо, бо було роз’їдене грубою іржею і зазубрилося, як пилка… Ось так і розум людський хиріє та іржавіє у бездіяльності.»

Тож треба уже у студентські роки на ховатися від труднощів, боятися бездіяльності мозку, привчати його до напруженої праці, долати звичку зайвий раз відпочити.

Вчитель: А що значить бездіяльність мозку?

8. Ну, а якщо в особистій перспективі не заплановано університету? Що тоді – зупинка назавжди і заздрість до тих щасливців, які долають нелегкі граніти науки?.. Звичайно, ні. Життя пропонує кожному з нас безліч інших способів зростати, розумнішати, багатішати на знання. Більш того, воно постійно спонукає нас до цього – своїм напруженим ритмом та перепонами. Найкращий професор і наймудріша книга здатні дати нам рівно стільки знань, скільки ми хочемо від них узяти, – і не більше.
9. Знання – величезна сила. Вони допомагають відкривати і глибше пізнавати закони Всесвіту й таємниці мікросвіту, пізнавати себе і людей, знайомитися з подіями сивої давнини і зазирати в майбутнє. Без знань людина не навчиться жити в гармонії з природою, не шкодячи їй і собі, без них не можна комфортно почуватися в нинішньому автоматизованому й комп’ютеризованому світі.

Вчитель: Наталю, а з яких міркувань ти отримуєш другу освіту?

10. Між іншим, у цьому є найвища насолода: вчитися не заради оцінок, не задля диплома, а просто так, тому що цікаво. Вчитися свідомо, повсякчасно і щиро у людей, які поруч, у розумної книги. Жити, настроївши душу і розум на хвилю пізнання світу.

Вчитель: Назвіть, будь-ласка вчителів і предмети, де вам цікаво вчитися.

11. Життя складається з хвилин, годин, днів. «Завтра» дуже швидко перетворюється на «сьогодні». Усе, завойоване нами зараз, неминуче відлунюється в нашій майбутній долі. Усе, втрачене зараз, втрачено, можливо, назавжди.

Багатьом із нас здається, що життя безкінечне. Усе ще попереду, все збудеться, справдиться. Коли? Потім, колись, пізніше… а як оте «потім» настає, часто-густо виявляється, що людина … спізнилася, з сумом оглядається вона у прожиті літа і знаходить там чимало моментів, які могли б круто повернути все її життя. Але щоразу щось ставало на заваді. Безтурботність? Легковажність? Звичка? Душевні лінощі? Брак мужності?.. І людина зараховує себе до невдах, винуватить усіх і вся: учителів, батьків, друзів, обставини, місто чи село, де живе. Усіх, тільки не себе – справжнього винуватця свого невезіння.

Вчитель: Цілком погоджуюсь із вами!

12. ТВОРЧА РОБОТА «ОБЛИЧЧЯ ЗЕМЛЯНИНА».

Викладач пропонує студентам ситуацію і просить знайти її рішення.

Вчені відкрили планету, населену розумними істотами, подібними до людей. Для встановлення контакту на планету необхідно відправити контейнер з трьома речами, які б свідчили про культурний та науковий рівень розвитку земної цивілізації. Вибрати найбільш підходящі речі доручено вам. Що б ви поклали у контейнер? Поясніть свій вибір.

На виконання завдання студентам відводиться 3 хвилини.

13. Сенс життя – у служінні людям. І найголовніше, на чому триматиметься людина, – її розум, совість, гідність – це те, що завжди вона добуватиме хліб своєю працею. Кожен має пишатися тим, що він робить для людей.

Вчитель: Яка професія твого батька і у чому її благородство?

14. Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки, а наука потребує не тільки розуму, а й великої мужності, працелюбності, терпіння.

Вчитель: Громадські обов’язки… У твоєму випадку це художня самодіяльність; чи потребують вони працелюбності і мужності?

15. Важко доповнити ще щось, не можна з чимось не погодитись. Усі ми з вами такі різні. Та якби кожен з нас зробив на одну злу справу менше та на одну добру справу більше, наскільки б світлішим стало наше життя.
16. Одного разу хтось сказав, що мудрість – це коли ти ростеш не вгору, а вглиб. У кожної людини є внутрішній вчитель (наша інтуїція, совість), який готовий допомогти їй подолати життєві негаразди. Тільки потрібно щодня приділити небагато часу тому, щоб розслабитися і прислухатися до себе, свого внутрішнього голосу – і він обов’язково підкаже вам, що ви зробили добре, а де припустилися помилки. Треба вміти це робити, адже, перебуваючи в тиші, наодинці, ми повертаємося дот пізнання нашої сутності. Так часто роблять дорослі, щоб зрозуміти, чи правильним шляхом у житті вони йдуть. Такі хвилини само занурення, самозаглиблення і пошуків відповідей на складні питання називають ще медитацією. Вони дають змогу пізнати себе, свій світ і зрозуміти, що ми можемо дуже багато, наш внутрішній голос є мудрою підказкою, як правильно вчинити у будь-якій ситуації
17. Відеокліп «Важко бути Богом»

15. Усі ми в житті пливемо морем пізнання, ніхто не знає, які береги нас очікують, але завжди потрібно пам’ятати, що кожен із нас відповідає за свої вчинки, кожен повинен робити добро іншим людям, творити своє щастя.

Вчитель: Що значить для тебе: «творити своє щастя»?

19. У кожного своє життя,

І в кожного своя дорога,

І всі ми з вами йдем у майбуття

Від дому отчого, від отчого порогу.

Ми знаєм, що життя – це боротьба,

Безодня невідомого й нового.

Але життя – це наш єдиний шанс,

Тож будьмо ми людьми.

Вже починаючи з маленької дороги.

Вчитель: Швидкоплинна любов, швидкоплинна дружба, фастфуд. На своїй маленькій дорозі як ти розумієш такі поняття? У процесі спілкування ми апелюємо до термінів цікавої і водночас складної науки Філософії. Отже, попросимо вчителя філософії у декількох штрихах розказати нами про гармонійні стосунки між людьми і навколишнім світом.

20. ФІЛОСОФІЯ.

Студентам показують дві наповнені водою миски. Одна миска уособлює собою середовище, у якому сконцентровані негативні чинники, а друга – середовище з позитивними, які сприяють духовному зростанню. У кожну миску опускають губку. «Губка нагадує людину. Погляньте, як вона вбирає в себе навколишнє середовище. Ми також можемо вбирати в себе багато з того, що нас оточує і відбувається навколо. Ось чому ті, хто піклується про вас, не хочуть, щоб ви були в деяких місцях, спілкувалися з деякими людьми чи дивилися деякі телепередачі і фільми. І все ж таки вберегти себе від поганого мусимо ми самі. Останнє слово за кожним з нас, за нашим вибором».

ВИСНОВОК: ми можемо вибирати із навколишнього середовища те, що сприятиме нашому духовному зростанню, гармонійним стосункам з іншими людьми і навколишнім світом.

21. Духовний заповіт матері Терези:

Життя – це можливість, скористайся нею.

Життя – це краса, милуйся нею.

Життя – це мрія, здійсни її.

Життя – це виклик, прийми його.

Життя – повинність твоя насущна, виконай її.

Життя – це гра, стань гравцем.

Життя – це багатство, не розтрать його.

Життя – це кохання, насолоджуйся ним сповна.

Життя таке чудове. Не згуби його.

Це твоє життя, борися за нього!

Вчитель: – Отже, свобода вибору завжди є: або як у першому кліпі все швидко, легко надбати і розірвати, або як у духовному заповіті Матері Терези. Не загубіть життя. Боріться за нього!

22. Кожна людина, кожна дитина – це окреме «Я», особистість, мало чим схожа з сусідом по парті. Ми по-різному думаємо і висловлюємось, мирно живем, вболіваємо один за одного і варто пам’ятати що всі ми маємо однакові права.
23. Ми маємо право думати і говорити, у що віримо, і ніхто не може нам цього заборонити.

Декларація прав людини, стаття 19.

Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати та передавати інформацію та ідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини.

Здійснення цього права може зазнавати деяких обмежень, проте ними можуть бути лише ті обмеження, які передбачені законом і необхідні:

А) для поваги прав і репутації інших осіб;

Б) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я або моралі населення.

Конвенція про права дитини, стаття 13.

Запам’ятай!

Ти маєш право чинити так, як вважаєш за потрібне, але намагайся не нав’язувати своїх поглядів іншим людям. Спробуй їх переконувати у власній правоті. Намагайся чинити так, щоб твої дії не були насильством щодо інших.

24. Л. Забашта

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА

Сказав мудрець:

-Живи! Добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і правду вищу віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

25. Відеокліп “Випускникам про життя”