Вступ

Провідною і спільною формою загальноосвітнього навчання і виховання, центральним компонентом усієї діяльності вчителя є заняття (урок). Саме на ньому відбувається координація і інтеграція всіх зусиль викладача (вчителя). Заняття є живою клітинкою навчально-виховного процесу, все найважливіше і найголовніше для студента відбувається на занятті. Із заняття починається навчально-виховний процес, заняттям він і закінчується. Кожне нове заняття – це сходинка нового знання і розвитку студента, новий внесок у формування його розумової і моральної культури.

Використовуючи сучасні педагогічні технології навчання, систематизуючи теоретичні і практичні уявлення про них, принципи викладання, я маю у своєму розпорядженні цілий арсенал тактичних прийомів навчання, що дозволяють студентам засвоювати конкретні поняття, навики і відомості в процесі кожного заняття. Мої уроки – не самоціль, а інструмент, засіб розвитку особистості кожного студента!

Важливою теоретичною проблемою заняття є проектування і досягнення його кінцевого результату. Це явище складне, багатоаспектне і його не можна зводити тільки до якості знань, умінь та навиків, які студент одержує. Крім того, важливий не тільки кінцевий результат сам по собі, а й шляхи його досягнення, перш за все характер відносин між викладачем та студентом, бо знання, уміння і навички можуть бути отримані як на основі авторитарних відносин, так і на основі співпраці. Важливо оцінити не тільки знання, уміння і навички як такі, а й те, як вони отримані – шляхом передачі викладачем навчальної інформації з подальшим її сприйняттям студентами або на основі навчання різним способам діяльності з оволодінням змістом навчального предмета і розвитком у студентів самостійності, самоорганізації, відповідальності, здібності до співпраці і взаємодії. Кінцевий результат заняття складається з двох компонентів: діяльності вчителя і діяльності студента на занятті. Розглядати у відриві одне від одного не можна, бо друге є результатом якості першої.

Базуючись на загальних теоретично-методологічних аспектах організації заняття, розроблених і представлених у психолого-педагогічній літературі, у даній роботі, запропоновані вимоги до побудови практичного заняття та етапи його проведення. Робота містить системоутворюючий компонент – особистісно-орієнтовані навчальні ситуації, пропонується діагностичний інструментарій для вивчення розвитку особистісних якостей студентів під впливом застосування педагогічної технології розвитку критичного мислення студентів, яке спрямоване на закріплення літературних та культурологічних компетенцій молоді з теми, що вивчається.

 

З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Томас Манн (1875 – 1955)

“Маріо і чарівник”

Томас Манн — німецький письменник, один із засновників інтелектуальної прози ХХ ст., лауреат Нобелівської премії. Гуманізм – життєва позиція митця. Активність у антифашистському русі. Антитоталітарний характер, реалізм та модернізм у його твор­чості.

“Маріо і чарівник” як новела-застереження. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій в новелі. Алегоричність і паралелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпуляції свідомістю людей). Викриття антигуманної сутності влади фашизму. Віра письменника в здатність особистості до збереження свого “я”. Бунт Маріо як провістя звільнення народів світу від загрози тоталітаризму. Художні особливості новели.

Теорія літератури. Поглиблення понять про жанр новели, підтекст, твір-застереження.

Міжлітературні зв’язки. 1.Тоталітарні режими в романі М.Булгакова “Майстер і Маргарита” та в новелі Т.Манна “Маріо і чарівник”. 3. Вплив німецьких романтиків та російських письменників ХІХ ст. на творчість Т.Манна.

Міжпредметні зв’язки. Всесвітня історія: 1.Назрівання Другої Світової війни. Прихід до влади політичних діячів Гітлера і Мусоліні. Нацистський режим. Історична ситуація в Італії.

Культурологічний контекст:   1. Дюфі Р. “Берег моря у Ніцці”, “Казино у Ніцці”, “Автопортрет з масками”. 2. Перевальський Є. “Італійська Рив’єра”. 3. Ліберман М. “Портер Т.Манна”. 7. Сітроен П. “Портрет Т.Манна”. 4. Зейтц Г. “Т.Манн” (бюст).

Студент(ка):

пояснює Антитоталітарний характер творчості Т.Манна, а також чому гуманізм став життєвою позицією митця;

характеризує головних героїв твору,

аналізує композицію твору, характер зіткнення “чарівника” (гіпнотизера) і Маріо;

висловлює особисте ставлення до бунту Маріо, проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;

дає визначення понять: підтекст, новела-застереження;

проводить паралелі між духовною атмосферою, в якій жили герої роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита” і новели Т.Манна “Маріо і чарівник”;усвідомлює неприйняття диктату чужої волі, необхідність поваги до людської гідності, уміння виявити силу волі у боротьбі зі злом.

1. Методи, види навчальної діяльності та засоби, які викладач може використати під час вивчення теми: «Томас Манн. Новела «Маріо і чарівник». Зображення ситуації «маніпулювання натовпом».
2. Навчально-методична карта заняття.

МЕТОДИ
Творчого читання	Евристичний	Дослідницький	Репродуктивний
Прийоми
– акцентне вичитування; – читання в особах; – словесне малювання	– образного бачення; – образної картинки; – евристичної бесіди; – образних асоціацій; – складання «колірної веселки» твору	– робота над назвою   («Розпочнемо з назви»); – діалоги з текстом («Подорож у глиб рядка»); – побудова емоційного ланцюжка	– «Відкрий таємницю слова» (словникова робота); – презентація випереджального завдання; – структурований огляд
Види навчальної діяльності
– читання домашнє і аудиторне	– близькі до тексту перекази; – перекази з елементами порівняння; – пошук слів, що становлять колірну й звукову картини твору	– елементи аналізу художнього тексту різними шляхами; – пошук слів, що описують емоції героїв; – елементи порівняння різних творів	– уважне слухання розповіді вчителя; – складання плану, таблиць; – усні відповіді; – написання різних видів творчих робіт
Засоби
робочий зошит; мультимедійні презентації; підручники, хрестоматії
Тип заняття: практичний, семінар
Форма проведення заняття ( за М.І.Кудряшовим) Урок навчальної роботи над текстом

 

Тема: «Томас Манн. Новела «Маріо і чарівник». Зображення ситуації «маніпулювання натовпом».

Тривалість: 90 хвилин

Мета: формувати вміння студентів визначати основні віхи життєвого і творчого шляху письменника, джерела його творчості, витоки моральної стійкості; ознайомити з сюжетом, тематикою і проблематикою новели; розвивати творчість, навички визначення рис особистості, спостереження над художнім текстом, сприйняття інформації на слух та визначення головного; виховувати гуманістичні ідеали.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, медіа презентація.

     Вид заняття: практичний / семінар; тип заняття: навчальна робота над     текстом.

Моральність і життя – єдине ціле.

Мораль – опора життя, моральна людина

є справжнім громадянином життя.

Томас Манн

Хід заняття

1. Організаційна частина.
2. Робота з епіграфом.

Слово вчителя. Людина – це центр Всесвіту, це найбільша цінність, найдорожчий скарб, найскладніша загадка. Ось як сказав про загадковість людської душі Т.Манн: «Ми побачили все, що може дати ця природа, але загадкова царина людської душі».

Виразно зачитайте епіграф і спробуйте пояснити його значення.

1. Оголошення і занотовування теми.
2. Проектування навчальної діяльності.
3. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя. Сьогодні ми познайомимось із творчістю видатного німецького письменника та його новелою «Маріо і чарівник»; розглянемо ідейно-художні особливості новели, визначимо основні проблеми твору, послухаємо звіт творчої групи ваших одногрупників; розвиватимемо критичне та аналітичне мислення через читання, спілкування та письмо.

Метод «Структурований огляд». Відповіді студентів на запитання домашньої підготовки.

– Т.Манн – німецький письменник, один із засновників інтелектуальної прози ХХ століття, лауреат Нобелівської премії.

– Гуманізм – життєва позиція митця. Активність у антифашистському русі.

Етап підготовки до аналізу твору.

Слово вчителя. В оригіналі назва твору звучить як «Mario undder Zauberer». Труднощі перекладу пов’язані передачею слова der Zauberer, яке в німецькій літературній мові має два значення: фокусник і чарівник.

Студент на вимогу викладача зачитує тлумачення цих слів, яке подано у Сучасному тлумачному словнику української мови за заг. ред. д-ра філол.. наук, проф. В.В.Дубічинського (2009р.).

Фокусник – 1. Людина, яка показує фокуси; артист. 2. Перен., розм. Людина, яка вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.

Чарівник – 1. Чаклун, людина, яка за допомогою магічних засобів нібито здатна вплинути на хід подій, людей і природу. 2. Перен. Людина, здатна захоплювати, чим-н. Маг і чарівник – людина, котра робить щось дуже легко, вправно, спритно.

Проблемне запитання до аналізу твору: поміркуйте, чому із двох значень німецького слова український перекладач Євген Попович обирає відповідник «чарівник»?

У результаті бесіди студенти доходять висновку, що розглядуване перекладацьке рішення є результатом серйозної аналітичної роботи.

Конспект!. Лексемою чарівник перекладач прагнув передати ідею оригіналу щодо небезпечності впливу на суспільство горе-чарівників, наділених будь-якою владою.

Важливо, щоб студенти зрозуміли, що новела виходить за межі опису виступу Чіполи як артиста. Написана в 1930 році з метою застереження від фашизму, у сучасних умовах вона звучить як протест проти будь-якого приниження людини!

 

Формування вмінь і навичок

Розкажіть, які події покладено в основу новели «Маріо і чарівник»?. Що спонукало до написання твору?

Величезна кількість голосів, які отримали фашисти на виборах 1930 року спонукала Томаса Манна до ще яскравішого зображення загрози, котру становлять нацисти для Німеччини й для всього людства. Не менш гострими були й публічні виступи письменника, в яких він застерігав, що прихід до влади нацизму означатиме перемогу найтемніших, тваринних інстинктів над людським розумом («Німецька мова»).

Новелу «Маріо і чарівник» Т.Манн написав влітку 1929 року, перебуваючи на відпочинку біля берегів Балтійського моря. В основу новели були покладені особисті враження від «канікул» 1926року, проведених письменником в Італії. Але письменник зумів надати цій реальній події, як він сам визначив, «етично-символістське значення» і в алегоричній формі викрити антигуманну сутність фашизму, який уводив в оману мільйони його співвітчизників.

Отже, саме історичне тло дасть нам ключ до історії Маріо й Чіполли.

Як ви вважаєте, скільки сюжетних планів у новелі і чому?

Сюжет побудований як розповідь про виступ заїжджого гіпнотизера на ім’я Чіполла в італійському курортному містечку Торре ді Венере. Ця історія переповідається від імені очевидця, який із дружино та дітьми потрапив на виступ штукаря. Упродовж сеансу Чіполла демонструє чудеса фокусника. Втім, традиційні факірські номери доповнюються моторошними «вправами» із свідомістю присутніх . Тож концертна програма виходить далеко за межі легковажної естрадної розваги, а Чіполла виявляється надзвичайно сильним гіпнотизером і навіть стає схожим на злого чарівника. Він здатний повністю підкоряти глядачів своїй волі, примушуючи їх виконувати всі його бажання. У феномені Чіполли письменник досліджує тип «сильної особистості», з якою чимало обивателів у Німеччині 20-30-х років пов’язували надії на встановлення «порядку» в країні. Таким чином, у новелі два сюжетних плани – зовнішній і внутрішній, символічний – це досліджений у феномені чарівника тип «сильної особистості»

Спостереження за текстом новели.

Слово вчителя. Прослідкуємо за подіями, які розгортаються у творі і складемо своєрідне гроно з опорних слів ваших відповідей.

Твір має чітку побудову. Умовно можна виділити три частини, до того ж перша органічно вбирає в себе дві інші: читач дізнається, що під час відпочинку оповідача сталися драматичні події. Всі ці частини поєднує розповідь оповідача, який у свою чергу намагається захистити дітей від драматичних подій у світі дорослих. Побудова твору – це композиція на яку накладається сюжет, тому в історії, яку розказує оповідач, ми ще й спостерігаємо зміну дня на ніч відповідно у другій та третій частинах, що дає змогу побачити символічний підтекст: поділ суспільства на два світи. Проте всі три частини новели – це єдине ціле, що виштовхує на поверхню головну проблему твору: – як суспільство могло допустити таку впевнену ходу фашизму країнами Європи, чи здатне воно зупинити цей безум.

Враховуючи, що композиційна побудова триєдина, ми можемо стверджувати гуманне розуміння світосприйняття Т.Манном.

 

ОСК Композиція

Метод «Словесне малювання».

Хто розповідає про події, що відбуваються в місті? Якою ви уявляєте цю людину?

(Про всі події, що відбуваються в місті, розповідає оповідач – людина мисляча, інтелектуальна, котра хвилюється за ті зміни, які бачить в Італії. З самого початку перебування його гнітить відчуття, що він та його сімя «гості нижчого ґатунку». Проте, це не викликає в оповідача протесту. Він уникає конфліктів, приймає правила, які йому нав’язують. Він утішається тим, що хай і криючись, але отримує такі самі радощі життя, як і «поважні гості». Оповідач з гіркотою зізнається, що навіть він і його дружина – люди, вільні від рабської залежності від волі вождя, не італійці, чужинці – піддалися чарам гіпнотизера і не знайшли в себе сили захистити дітей від цього анти людського видовища. Він неодноразово нагадує, що всі події відбуваються в країні Гомера, ніби проводячи аналогію між Культурою Італії, яка була колискою Європи й Італією, яка стала центром фашизму.)

Конспект! Оповідач болісно реагує на прояви зла. Це філософ, аналітик, гуманіст, добропорядна людина, яка не сприймає жорстокості, насилля.

Проблемне питання: літературознавці називають новелу «Маріо і чарівник» політичною алегорією. Чому?

(Словникова робота за тлумачним словником. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим, де конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття.)

Слово вчителя. Отже, таким конкретним образом у новелі є Чіполла, вчинки якого дають змогу уявити політику фашистів, політику тоталітарного режиму.

Спробуємо прослідкувати за текстом чи можна вважати Чіполлу ілюзіоністом, чарівником, магом. Значення цих слів вам уже відомі.

Для цього виберемо , на ваш погляд , цитати, якими можна охарактеризувати «заїжджого кавльєре».

Ще до сеансу відпочиваючі та місцеві жителі Торре ді Венере мали змогу познайомитися з його концертною афішою, в якій було вказано, що «кавальєре Чіполла – мандрівний віртуоз, ілюзіоніст і штукар…, який мав намір запропонувати увазі публіки дивовижні, загадкові й приголомшливі феномени Чарівник» Однак, в оповідача після появи Чіполли виникла підозра, що «кавальєре Чіполла видає себе не за того, ким є насправді».

«Швидка хода, яка мала свідчити про те, що він готовий слугувати публіці й заразом створити враження, ніби йому довелося з такою швидкістю долати немалий шлях, щоб устигнути до глядачів, хоч насправді стояв за лаштунками».

«Чіполла відкотив полу сюртука, стало видно перевішену через плече й наполовину затулену жилетом барвисту стрічку».

«…,недбало і пихато пускав на публіку дим своєї цигарки».

«Чіполла пильно глянув на хлопця. Здавалося, що його колючі очі запалися ще глибше… ляснув у повітрі нагайкою,… передражнив… І лишивши публіку саму зі своїми враженнями, він підійшов до столика, налив собі чарку з пляшки…, перехилив її в рот».

«Чіполла не переставав знущатися з Джованотто».

«Чіполла остерігався зачіпати благородну публіку і звертався тільки до простолюду».

«Не забувайте, що я людина самолюбна! Я люблю, щоб зі мною вітались поважно й шанобливо».

«Публіка тільки тоді матиме добрий вечір, коли матиму його я».

«Маленька фізична вада не дозволяє мені брати участь у війні на славу нашої Батьківщини».

«… я мав честь на одному зі своїх вечорів бачити серед присутніх брата дуче».

«Дехто називав великі дати з історії Італії. Чіполла відразу підхоплював їх і висловлював свої патріотичні міркування з цього приводу».

«Але наслідок від вашого опору не зміниться. Є свобода, і є воля, але свободи вам немає, бо воля, яка прагне свободи, зійде в порожнечу».)

Слово вчителя. Отже, на перший погляд жалюгідний, схожий на блазня каліка-горбань Чіполла примушує молодих, сильних і вродливих юнаків підкорятися його волі. Завдяки своїй великій гіпнотичній силі він здатен нав’язати натовпу свою волю. Таким чином гіпнотизер досягає безмежного підкорення, поваги і визнання своєї сили і влади, нагадуючи злого чарівника.

Конспект! У новелі зображено гіпнотичний сеанс Чіполли, де він демонструє неабияке вміння підкорювати людей з допомогою гіпнозу. Його мета не має нічого спільного   з цілями звичайних цифрових фокусників, покликаних дарувати глядачам гарний настрій. Головне для Чіполли – знущання з людей, демонстрація своєї влади над кожним присутнім.

Насолоджуючись власною силою, він виставляє на посміховисько їхні найсвятіші почуття.

Слово вчителя. Але проблема полягає не лише у Чіполлі, а й в самому натовпі. Феномен «вождя» і феномен натовпу – дві сторони одного явища, яке можна назвати феноменом влади.

Наступний етап спостереження над текстом новели – це аналіз зображення «маніпулювання натовпом».

Запитання і завдання:

– Прокоментуйте сцену з «мовознавцем».

– Як поводиться Джованотто у сцені з каліками?

– Як виглядає подружжя Анджольєрі під час сеансу гіпнозу?

– Як поводяться глядачі, як реагують щоразу на фокуси Чіполли?

– Чим відрізняється експеримент з юнаком, зануреним у сон?

– Під час якого досліду успіх Чіполли досяг апогею?

– Яку роль у його тріумфах відіграють келих коньяку і нагайка зі срібним руків’ям у формі пазура?

– До чого призводять спроби не піддаватися владі Чіполли, протидіяти його волі?

(Злий і пихатий Чіполла, застосовуючи силу гіпнозу, знущається зі своїх жертв, змушуючи їх робити смішні рухи і застигати в принизливих позах. Він експериментує над беззахисними душами людей, що опинилися під його владою: для задоволення темних інстинктів натовпу їхні найпотаємніші думки постають оголеними. Є, звичайно, серед глядачів Чіполли інтелігенти, які прагнуть протиставити його волі свою. Проте, несприйняття Чіполли, проста спроба не піддаватися його владі не має успіху.

Але проблема полягає не лише у Чіполлі, але і в самому натовпі. Феномен «вождя» і феномен натовпу – дві сторони одного явища, яке можна назвати феноменом влади.

«Вождю» необхідні маси для втілення своїх задумів, а натовп, з свого боку, відчуває потребу підкорятися, він завжди готовий стати керованою армією однодумців, якщо з’явиться особистість, здатна об’єднати масу своєю волею, ідеологією, готовністю взяти відповідальність на себе.

Глядачі впізнають у «штукарі» «свого» і підтримують його, оплесками схвалюючи все, що він робить. Саме їхня підтримка, їхня віра в його «винятковість», їхня поблажливість «до його маленьких вад» дають гіпнотизеру владу над «натовпом». Від витівки до витівки Чіполла все більше принижує людей, навіть знущається з них, але глядачі вже цього не помічають.)

Конспект! На прикладі Джованотто письменник показує, як під впливом штукаря-гіпнотизера відбувається руйнування особистості: зухвалий і погордливий, він, переживши приниження на очах «натовпу», сам ладен принизити будь-кого. Саме Джованотто, перший опозиціонер Чіполли, наприкінці новели стає його першим помічником.

Слово вчителя. Зовсім інший тип людської особистості уособлює Маріо. Цей простий юнак – носій глибокої духовності, над якою натовп не має влади.

Зосередимо увагу на найдраматичнішому моменті новели.

 

Метод «Словесне малювання» за запропонованими питаннями:

– Що найбільше подобалось Маріо? На що він не сподівався?

– Як поводився Маріо під час сеансу? Що відчував?

– Яке бажання було у Маріо під час спілкування з Чіполлою?

– Що навіює Чіполла Маріо? Який духовний та фізичний біль переймав Маріо?

– Тож що означають постріли Маріо?

– Чи є виправданим убивство?

– У чому сенс бунту Маріо?

(На перший погляд здається, ніби чемний, догідливий, сором’язливий офіціант Маріо зовсім не придатний для ролі справедливої помсти. Він не має нічого спільного з лицарями гідності, які протягом сеансу намагалися протистояти Чіполлі. Однак саме цей «негероїчний герой, змальований як цілковита протилежність «сильної особистості», був спроможний вчинити те, чого не в змозі були зробити сильніші духом земляки.

Одурманюючи Маріо, ілюзіоніст удає з себе кохану дівчину і у такий спосіб примушує поцілувати себе. Цей глум над святинею зрештою і надихає слухняного кельнера на вбивство. Оповідач цілком виправдовує вчинок Маріо: на його дімку, тільки так – шляхом фізичного знищення «надлюдини», що зазіхає на тотальне володарювання, – людська душа й може себе захистити.

Попри те, що сцену з Маріо винесено в кінець новели, образ кельнера (офіціанта) подається як рівноцінний за своєю вагомістю образ штукаря. Слід зазначити, що він згадується у тексті набагато раніше за гастролера – ще у розповіді про загальну атмосферу міста. І упродовж концерту Чіполли обличчя Маріо кілька разів виокремлюється оповідачем із колективного образу публіки. Антагонізм чарівника й кельнера підкреслюється системою контрастних деталей: скалічений горбом тулуб одного – кремезна статура другого; гострі пальці штукаря – гарні, аристократичні руки юнака; свердлячий погляд колючих очей Чіполли – замріяні, імлисті очі Маріо. Не випадково обидва персонажі зазначені у назві твору. Тут Маріо навіть на першому місці, до того ж протиставлений як особистість, що має власне ім’я, гіпнотизерові, котрий зазначений у назві як безіменний «чарівник».)

 

Евристична бесіда на теми.

• Як оповідач ставиться до такого фіналу?

Конспект! ( Оповідач цілком виправдовує вчинок Маріо: на його думку, тільки так – шляхом фізичного знищення «надлюдини», що зазіхає на тотальне володарювання, – людина й може себе захистити.)

• Чому Томас Манн назвав свою новелу «Маріо і чарівник»?

Конспект! Маріо – особистість, яка має власне ім’я, протистоїть безіменному «чарівнику». Образ кельнера подано як рівноцінний за своєю значущістю образові штукаря. Новела називається так тому, що завдяки цим героям ми дізнаємося про головне, що становить ідейний зміст новели: віра в перемогу добра над злом.

• Узагальніть, які ж проблеми порушив автор?

Конспект!

Морально-етичні проблеми: взаємини між людьми, знеособлення особистості, маніпулювання особистістю, проблема людських доль, проблема добра і зла.

 

Закріплення знань, умінь та навичок.

Висновок щодо спостереження за текстом.

– Скажіть, що завжди протистоїть злу?

– Що найголовніше у стосунках між людьми?

(Письменник художньо достовірно довів необхідність протистояти будь-яким проявам насильства над особистістю. Новела «Маріо і чарівник» стола попередженням людству про загрозу, яку несе національна зверхність, про необхідність захищати людську гідність. В образі чарівника втілені потворність і гидота фашизму. Саме це певною мірою і виправдовує постріли Маріо.

Конспект! В особі юнака проти гіпнотизера постає сама людська природа, якій органічно притаманні гуманістичні почуття, що вбирають в себе і моральну інтуїцію, і усвідомлення власної гідності, і силу опору антилюдяній владі. Цю природу можна, як воно й сталося спершу з Маріо, приголомшити гіпнозом, але раніше чи пізніше, коли настає мить прозріння, вона бере реванш і дає відсіч наймогутнішим злим чарам. Перемагають людські розум і гідність – ось у чому сенс бунту Маріо.)

 

Домашнє завдання:

– Творча робота: Замалювати ( в силу творчих здібностей) особливості пейзажу новели «Маріо і чарівник» за власним вибором.

– Прочитати алегоричну казку Джорджа Орвелла «Колгосп тварин».

 

Висновки.

Роздумуючи над власним досвідом педагога я усвідомила, що Книга і Життя, Життя і Книга – це сплав, який безцінний у спілкуванні між молоддю та наставником на рівні Сучасного і Своєчасного.

Процес творення власної методики — це утвердження знань та творчий розвиток, які формуються у часі.

Справа вчителя – побудувати сприйняття та аналіз літературного твору як діалог з автором, його позицією, ідеями, переживаннями.

Вміння спілкуватися, критично мислити, приймати рішення є складовими моделі сучасного випускника. Держава як замовник хоче отримати не «нашпигований» знаннями суб’єкт, а високоосвічену, успішну, конкурентоспроможну особистість, яка вміє спілкуватися, критично мислити, знає своє життєве призначення, володіє різноманітними компетенціями.

В таїни учительського ремесла кожен вчитель знаходить свою дорогу сам, поки не перетворить ремесло у майстерність, а може і в мистецтво.

Вагоме місце на заняттях належить напрацьованій методиці застосування прийомів технології розвитку критичного мислення студентів засобами читання та письма. Досвід підказав, що поєднання класичної методики викладання світової літератури із сучасними новітніми технологіями тільки покращують процес учіння та урізноманітнюють творчість як студентів, так і мій, викладача.

Зараз часто звучить риторичне запитання: на якому рівні спілкуватися – письменника, вчителя, студента? Впевнена, що варто на трьох рівнях відразу. Моя педагогічна позиція у навчально-виховному процесі – це спілкуватися через знання й здобувати знання через спілкування. Воно дає молодій людині право на свій темп, свій шлях і свій потенціал можливостей сприйняття, засвоєння навчального матеріалу, тобто враховувати індивідуальні можливості кожного. Не варто забувати і про рівень техніки читання та й самого потягу до читання першоджерел юнацтвом зараз.

Справжній діалог – це спільне, зацікавлене і активне здобування та   засвоювання істини, яке збагачує і студентів, і – багато в чому – вчителя. Така технологія в наш час отримала назву інтерактивне навчання.

Особливістю таких уроків-діалогів є те, що навчання має особистісно зорієнтований характер, формується власна “Я-концепція”.

Інтерактивна модель навчання передбачає навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням різних моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.

Повести за собою всіх, а за кимось, хто раптом випередив мене, йду сама, тобто ще енергійніше просуваємося до засвоєння знань, – ось у цьому і бачу смисл вчительської праці. Просто чудово, коли учасниками навчання відразу стають і вчитель і студенти: я вчу їх, а вони вчать мене.

Перебуваючи у режимі бесіди, діалогу, взаємодії з учасниками своєї групи, студенти навчаються позитивному результативному спілкуванню, відповідальності за колектив, зростають як особистості.

Час і досвід утвердили мене лиш у тому, що головне – працювати не над технологією заради її апробації чи використання, а організувати навчальну діяльність, спрямовану на розвиток здібностей студентів, шляхом використання інноваційних технологій.

Морально-етичний потенціал літератури органічно поєднаний з її філософським потенціалом. Питання моралі і моральності вирішуються великими письменниками у єдності із докорінними питаннями буття: для чого жити і як жити.

Входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства вимагає потребу у формуванні необхідності залучення цих сучасних інформаційних технологій для формування відповідних якостей творчого читача. По суті це інший підхід до організації та проведення заняття, коли викладач та студенти мають право максимально використовувати мультимедійні можливості, ІКТ-технології.

У таких умовах, нам, вчителям, варто розуміти, що улюбленою роботою більшості студентів є створення презентацій та їх перегляд, адже вони дають змогу узагальнити здобуті знання, синтезувати спостереження над текстом в яскравій і доступній формі, а створення комп’ютерних публікацій підвищує пізнавальну активність. Така співпраця студент – вчитель якраз і є інтерактивним навчанням!

Щоб вчити і виховувати особистість, прагну створити на занятті духовну рівноправність. У кожного заняття – свій студент! Але щоб знайти «одного», притому «яскравого»… кожного разу «різного», вивчаю і прагну знати кожного (!) і такий підхід – теж моє професійне кредо.

Здебільшого молодь хоче вчитись, але виключно на демократичній основі. Вони нам самі дають у руки метод роботи з ними, що відображає глибинні процеси часу, особисті запити юнацтва, – спілкування. Добре, що потреби часу чітко задекларовані у навчальній програмі зі світової літератури, де пропонується основний вид діяльності – діалог.

Значить сьогодні, ми, вчителі, маємо перетворити «Сучасне» засобом уроку у «Своєчасне», а допоможе нам у цьому Книга Життя.

 

 

Система завдань за новелою Томаса Манна «Маріо і чарівник»

Завдання 1. Робота з епіграфом.

Виразно зачитайте епіграф і спробуйте пояснити його значення.

Завдання 2. Виконуємо біографічне дослідження.

Т.Манн – німецький письменник, один із засновників інтелектуальної прози ХХ століття, лауреат Нобелівської премії.

Гуманізм – життєва позиція митця. Активність у антифашистському русі.

Завдання 3. Компаративний аналіз слова.

der Zauberer, в німецькій літературній мові має два значення: фокусник і чарівник. Розтлумачте значення цих слів за словником.

Поміркуйте, чому із двох значень німецького слова український перекладач Євген Попович обирає відповідник «чарівник»?

Завдання 4. Виконуємо біографічне дослідження.

Розкажіть, які події покладено в основу новели «Маріо і чарівник»?. Що спонукало до написання твору?

Завдання 5. Літературознавчі студії.

Скільки сюжетних планів у новелі і чому? Прослідкуйте за подіями, які розгортаються у творі і складіть своєрідне гроно з опорних слів ваших відповідей.

Завдання 6. «Словесне малювання».

Хто розповідає про події, що відбуваються в місті? Якою ви уявляєте цю людину?

Завдання 7. Наведи аргументи.

Літературознавці називають новелу «Маріо і чарівник» політичною алегорією. Чому?

Завдання 8. Працюємо з художнім текстом.

Виберемо , на ваш погляд , цитати, якими можна охарактеризувати «заїжджого кавльєре».

Завдання 9. Аналізуємо та обмірковуємо.

– Прокоментуйте сцену з «мовознавцем».

– Як поводиться Джованотто у сцені з каліками?

– Як виглядає подружжя Анджольєрі під час сеансу гіпнозу?

– Як поводяться глядачі, як реагують щоразу на фокуси Чіполли?

– Чим відрізняється експеримент з юнаком, зануреним у сон?

– Під час якого досліду успіх Чіполли досяг апогею?

– Яку роль у його тріумфах відіграють келих коньяку і нагайка зі срібним руків’ям у формі пазура?

– До чого призводять спроби не піддаватися владі Чіполли, протидіяти його волі?

Завдання 10. «Словесне малювання».

– Що найбільше подобалось Маріо? На що він не сподівався?

– Як поводився Маріо під час сеансу? Що відчував?

– Яке бажання було у Маріо під час спілкування з Чіполлою?

– Що навіює Чіполла Маріо? Який духовний та фізичний біль переймав Маріо?

Завдання 11. Аналізуємо художні засоби.

Поясніть, чи є постріли Маріо виправданими?

Завдання 12. Висловлюємо власне судження.

Як оповідач ставиться до такого фіналу концертної програми?

Завдання 13. Учимося філософському осмисленню філософських явищ.

Скажіть, що завжди протистоїть злу?

Завдання 14. Розвиваємо вміння обстоювати свою точку зору.

Що найголовніше у стосунках між людьми?

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Апт С. Томас Манн. – М., 1972.
2. Волощук Є. В. На перетині гуманістичної та модерністської традиції: духовні джерела твор-чості Томаса Манна //ВЛ – 2002. – №12. – С.52-54.
3. Дітькова С.Ю. Томас Манн і його новела “Маріо і чарівник” // ЗЛ – 2003. – № 9. – С. 30-32.
4. Дымерская Л. Томас Манн и Николай Бердяев о духовно-исторических истоках большевизма и национал-социализма // Вопросы философии. – 2001. – № 5. – С. 62-77.
5. Затонский Д. Волшебные горы Томаса Манна. – К. – 1985.
6. Манн Т. Очерк моей жизни // Манн Т.Собр. соч. В 10 т. – Т.9. – М., 1975.
7. Мацевко Л.В. Особливості реалізму в літературі початку ХХ століття (Компаративний огляд оповідань В.Винниченка, І.Буніна, Т.Манна) // ВЛ – 1999. – № 8. – С. 40-45.
8. Мележик В. Психологія свободи. За новелою Т.Манна “Маріо і чарівник” // ЗЛ – 2005. – № 45.
9. Пюра И.  Томас Манн и его “апокалипсис современной культуры” // Київське музико-знавство. – К., 1998. – Вип.1.– С. 203–211.
10. Шахова К. Музична стихія в Томаса Манна // Газ.ЗЛ – 2003.- № 36. – С.17-21.
11. Ященко Є. Велич Томаса Манна // Всесвіт. – 1992. – № 5-6.