Шановні педагоги! Прийшов той час, коли, за словами класика, нам горе від розуму. Велике здивування та занепокоєння викликає «реформа» в старшій школі, освітянські чиновники без будь-яких досліджень вирішують кому і як краще вчитись, та ще й при цьому зекономити державні кошти, тобто кошти з наших податків. Оголосили вони свій вердикт… І ми констатуємо факт того, що у нашому суспільстві дуже низька відповідальність за Слово!

З одного боку – сьогодні Україні потрібні вільні, сміливо мислячі громадяни, талановиті організатори, які люблять свою батьківщину і направляють всю свою енергію на її процвітання. Такі люди самі собою не з’являються! Тож і наші старання націлені на формування ініціативної та самостійної особистості, наділеної творчою уявою, ініціативним мисленням через художній світ інтернаціонального Слова, яке «маніловські» чиновники хочуть нівелювати, зробити вихолощеним!

З іншого – змінилась держава, суспільний устрій у ній, однак, за моїми спостереженнями, ми дуже повільно змінюємо педагогічну свідомість, болюче долаємо стереотипи мислення, нарешті, надто повільно шукаємо нові підходи до навчання й виховання студентства.

Ми продовжуємо працювати на освітянській ниві за моделлю авторитарної країни, якої вже немає!

Зрозуміло, вдосконаленню немає меж, а значить  перегляд змісту і структури предмета “Зарубіжна література” може потребувати нових підходів до навчально-виховного процесу. Можливо і доцільно змінити акценти у системі освіти: йти не від знань до студента, а навпаки – від студента, від його можливостей, до навчального предмета.

Звичайно, вивчення зарубіжної літератури далеко не єдиний фактор, який впливає на формування світогляду студентів: сильніше діють умови навколишнього життя, соціальний досвід молоді, але моральні орієнтири, імпульси до самостійного  вирішення моральних проблем наші Уроки, безперечно, дають. Великий діапазон творчих методичних робіт педагогів – це ілюстрація того, як ми навчаємо, творчі студентські та учнівські роботи засвідчують яким цікавим є засвоєння знань і дуже важливо не загубити усвідомлення отриманих знань.

Молодь хоче вчитись, але виключно на демократичній основі. Вони нам самі дають у руки метод роботи з ними, що відображає глибинні процеси часу, особисті запити юнацтва, – спілкування.

В цьому контексті моя педагогічна позиція у навчально-виховному процесі – це спілкуватися через знання й здобувати знання через спілкування. Воно дає молодій людині право на свій темп, свій шлях і свій потенціал можливостей сприйняття, засвоєння навчального матеріалу, тобто враховувати індивідуальні можливості кожного. Повести за собою всіх, а за кимось, хто раптом випередив мене, йду сама, тобто ще енергійніше просуваємося до засвоєння знань, – ось у цьому і бачу смисл вчительської праці. Просто чудово, коли учасниками навчання відразу стають і вчитель і студенти: я вчу їх, а вони вчать мене.

Гірше, якщо студент індиферентний, байдужий до всього і взагалі ніяких поглядів немає. Ось тоді і потрібні майстерність і особливий такт!

Вашій увазі пропоную декілька методів і прийомів, використаних на заняттях, які допоможуть прослідкувати процеси, що відбуваються у мисленні студентів, коли розвиток асоціацій допомагає формувати пізнавальну активність студентів, їхня думка стає розкутою, вони не бояться помилитися під час розв’язання абстрактної задачі. Можливість творчо працювати, стимулює і студента і вчителя.

Наприклад, вивчення теми «Г.Аполлінер. Сутність поетичної реформи. Осмислення трагедії  Першої світової війни у поезії “Зарізана голубка і водограй”»

На занятті, використовуючи випереджальні завдання відбувається вивчення студентами творчого доробку поета. Особлива увага акцентується на аналізі вірша-каліграми «Зарізана голубка і водограй».

В основу каліграми покладені події Першої світової війни. Водночас поет піднімається до узагальнення заперечення війни як такої, що несе смерть і страждання.

Зі студентами аналізуємо філософські та моральні ідеї твору за такими питаннями:

• Визначте основну тему та ідею вірша.
• В якій формі написаний цей твір?
• Яка картина створюється за допомогою загального малюнка?
• Знайдіть у творі антитези та визначте їхні функції.
• Які особливості художньої структури має вірш?
• Розкрийте символічний зміст образу зарізаної голубки.
• Яку думку втілює образ водограю?

У процесі обговорення звертаємось до прототипу образу голубки  з аполлінерівського вірша – знаменитого голуба Пікассо, емблеми миру.

За результатами вивчення теми студентам запропоноване таке завдання: вивчити напам’ять вірш, намалювати власне бачення змісту вірша “Зарізана голубка і водограй”.

Творчість студентства приємно вразила і вкотре підкреслила наскільки актуальна інтерактивна технологія навчання, яка дозволяє розвивати творче мислення на мистецькому рівні.

Нижче Ви маєте змогу ознайомитися із творчим доробком студентів.

Гійом Аполлінер не єдиний поет, вивчаючи творчість якого можна пропонувати студентам створення асоціативних малюнків.

Емоційно-експресивний результат був отриманий і при вивченні творчості Ф.Г.Лорки. Малюнки студентів захоплюють своєю майстерністю і показують наскільки точно передається в малюнку сюжет вірша на відміну від словесного переказу.

Інтерактивне навчання, немовби спектром висвітлює діамантові грані педагогіки, показуючи ще й таку форму творчої активності, як творення власних віршів. Ще у Києво-Могилянській Академії 17століття студентів в обов’язковому порядку навчали віршотворенню, яке допомагало розвивати творче мислення та, ширше, світогляд майбутнього інтелігента. Тому вважаю за потребу на певних заняттях створювати навчальну атмосферу для творчої домашньої роботи. Одна із таких тем – УРЗМ: “Творчість Ісікава Такубоку. Танка”.

Теоретичний аспект заняття можна пропустити, адже, цілком логічними елементами такого заняття будуть: розповідь про “країну, де сходить сонце” (Японію); специфіку японської поезії і, зокрема, танка (із інформацією про історію формування самої форми); обов’язковим елементом має бути і розповідь про самого Ісікаву Такубоку. У своїй розповіді зупинюсь на практичній стороні заняття. Ця частина реалізується виключно з допомогою записів на дошці!

Перше завдання ознайомлюючого характеру:

З обличчя сліз

Не стала утирати –

Піску лиш

Показала жменю…

Не можу я її забути!

Запитання для аналізу танка :

• Як ви гадаєте, про що цей твір?
• Чому героїня показала лиш жменю піску?
• Поясніть, яка атмосфера вірша? (Японською – сабі)

(Світла печаль, прекрасне і пронизливе почуття самотності.)

 

Наступне завдання аналітичного характеру:

Доведіть, що образ-символ піску є багатозначним.

 

А) О мертвого піску печаль!

Варто лиш

Стиснути в руці –

Уже й зашурхотів

Між пальцями додолу.

 

Б) Сьогодні цілий день

Лежав долілиць на піску

І згадував

Той перший біль

Далекого юнацького кохання.

 

В) Сльоза, упавши на пісок,

Всотала в себе

Тисячу піщинок.

Яка вона важка,

Ця намистина – моя сльоза!

 

Для доведення-аналізу пропоную такі запитання:

А) – Який промовистий образ допомагає відтворити почуття героя?

• Чи можна пояснити, що спричинило печаль ліричного героя?

Б) – Усно опишіть стан ліричного героя?

–  На які роздуми наштовхує вас цей танка?

В)  – Які зміни у внутрішньому стані ліричного  героя ви помітили у цьому танка?

• На прикладі танка розкажіть про “невидиме”, що проглядається через “видиме”.

Систематизуючи аналітичну бесіду робимо зі студентами висновок, що стиль п’ятивіршів Такубоку відзначається граничною простотою вислову і водночас глибоким психологізмом, відсутністю щонайменшої вимушеності форми. Це, за словами відомого японського поета, “…щирі людські почуття – ніжні, нерівні й навіть нерозумні”.

Дана аналітична робота над поетичним твором, логічно, зумовлює і відповідне домашнє завдання: «скласти власний вірш, наслідуючи канони танка». Студентам пропонується спробувати відобразити художнім словом враження, яке залишилось у них після обговорення японської лірики. Результати такої роботи студентів вражають своїм смисловим наповненням та ліричністю:

Зелений гай, велике поле

Приснилися  мені.

І луг широкий,

І красиве море,

І тиха радість у рідній стороні.

 

Тебе я, школо, не забуду,

Де проминули ті літа.

Ти вічна владарка моя.

Я пам’ятатиму тебе –

Ціле життя!

Приємно здивували вірші філософського спрямування, адже такі приклади свідчать про високий загальноосвітній рівень нашої молоді:

Життя – не вітер,

Просто так не пролітає.

Й за руку не спіймаєш, та все ж

Ти постарайся жить!

Тоді ти солод весь спізнаєш.

 

Ріка біжить, тече, сміється – ллється.

Вона несе на собі всіх і все.

Та часто люди, забуваючи про неї,

З краси  потвору роблять,

За це – Природа великі нації карає!

 

Отже, мети досягнуто. Студенти продовжили розвиток і вдосконалення асоціативного мислення тепер уже засобами художнього слова!

Роздумуючи над сторінками художніх творів, студенти аналізують Слово, книгу і її героїв і разом з тим – людину в світі взагалі, а світ у собі; життя, моральність, людські взаємини. Пізнання зарубіжної літератури, проникнення у слово письменника, робота над мовою художнього твору зливаються при цьому із пізнанням і самопізнанням. На заняттях відбувається всесторонній розвиток особистості, формується у студентів активна життєва позиція. Вчитель має пам’ятати, що він і навчає і виховує, допомагаючи формувати молодій людині почуття поваги і відповідальності до власного слова і слова оточення. Мимоволі, за допомогою художніх засобів зарубіжної літератури, навчання стає вихованням, яке допомагає молоді зрозуміти що є справжніми цінностями, за якими моральними нормами та законами бажано жити у цьому розбурханому економічними негараздами житті.