Українська та зарубіжна культура: методологія, структура, функції
План
- Що означає «культурологія» в буквальному значенні? Що виступає предметом культурології?
- Методи і принципи аналізу культури.
- Основні моделі структурування культури та її функції.
- Поняття цивілізації. Зв’язок і відмінність цивілізації та культури.
- Сутність геокультурної концепції існування культури.
Опорні поняття до теми:
*культурологія *морфологія культури *євроцентризм
*культура *психологія культури *полілінійність
*цивілізація *соціологія культури *локальні цивілізації
*концепція *феноменологія культури *еволюціонізм
*структура *філософія культури *функціоналізм
Концепції культури
| Теорія | Зміст | Автори |
| Критика культури й цивілізації | Культура й цивілізація ворожі людині, порушують гармонію людини й природи. Основне гасло – «назад до природи». | Ж.Ж.Руссо
1712-1778 |
| Морально-етичне обґрунтування культури | Культура не можлива без підпорядкування моральному обов’язку. Мораль – основа культури. | І.Кант
1724-1804 |
| Просвітницько-прогресистська | Культурний процес – це розвиток розуму, освіти, науки як запорука прогресу. | Й.Гердер
1744-1803 |
| Культура як втілення абсолютної ідеї | Культура нації, епохи тим вища, чим краще виражає абсолютну ідею. Найцінніше надбання культури – держава. | Г.Гегель
1770-1831 |
| Естетична основа культури (німецький романтизм) | Фундаментом культурної творчості є мистецтво, міфологія, фольклор та ін.. | Ф.Шеллінг 1775-1854
А.Шлегер 1767-1845 Ф.Шлегель 1772-1829 |
| Культ сили і «волі до влади» (анти-
християнська) |
Завдання культури – вдосконалення сильної надлюдини – борця, переможця. Взаємоєв’язок діонісійського та аполонійського у культурі. | Ф.Нійше 1844-1900 |
| Еволюційна | Культура – результат безперервного спадкоємного процесу, ускладнення матеріальних і духовних цінностей, створюваних людством. | Л.Морган
1818-1881 Е.Тайлор 1832-1917 |
| Кругообертів локальних цивілізацій | Цивілізації як ізольовані культурні контактуючі у часі та просторі («Виклик – Відповідь»). Культура народжується, розвивається і гине (Шпенглер, Данилевський). Культурні надсистеми: ідеаційна, ідеалістична, чуттєва. | М.Данилевський
1822-1885 О.Шпенглер 1880-1936 П.Сорокін 1889-1968 А.Тойнбі 1889-1975 |
| Національна (українська) | В основі культурного процесу – традиційне прагнення до свободи, волелюбність. | М.Костомаров 1817-1885
П.Куліш 1819-1897 |
| Слов’яно
фільська |
Самобутність слов’янської культури на відміну від західноєвропейської | К.Аксаков
1817-1860 О.Хом’яков 1804-1860 |
| Євразійська | Культура – це єдність соціально-історичного середовища географічного оточення | Л.Гумільов 1912-1992
М.Трубецькой 1890-1938 Л.Корсавін 1882-1952
|
| Психоаналітич-
на – «індивідуального та колективного несвідомого» |
Культура – результат сублімації психобіологічної та сексуальної енергії людини у діяльності та творчості (Фрейд). Культура твориться на основі «колективного несвідомого» | З.Фрейд
1856-1939 К.Юнг 1875-1961 |
| Осьового часу | VІІІ-ІІІ ст.. до н.е. – це час, коли людина усвідомлює буття. Пізнає саму себе. | К.Ясперс
1883-1969 |
| Ігрова | Культура народилася і функціонує як гра. (Хейзінга) У світі де гуманізованої маскультури справжня культура – елітарна. Людина – це самосвідома, творча особистість (Гессе). | Й.Хейзінга
1872-1945 Г.Гессе 1877-1962 |
| Богословська | Культура – результат розвитку релігійних культів. Філософія, наука, архітектура, живопис, мораль вийшли з релігії. | П.Тілліх
18861965 М.Бердяєв 1874-1948 |
| Символічна | Культура – «другий Всесвіт», світ символів (у Сковороди – Біблія). Мова, наука, релігія, мистецтво – системи знаків, символів. | Г.Сковорода
1772-1794 Ю.Лотман 1922-1993 |
| Екзистен-
ціальна |
Культура – результат переживання людиною свого буття. | Ж.Сартр
1905-1980 А.Камю 1913-1960 |
| Геокультурна | Культура – форма адаптації нації до географічного й природного простору. | М.Грушевський
1866-1934 Є.Маланюк 1897-1968 |
Класифікація культури за різними засадами
| Засади | Змістові компоненти |
| Діяльність | Матеріальна, духовна. |
| Світоглядні моделі | Класична, некласична (модернізм), постнекласична (постмодернізм) |
| Носії | Особистісна, групова, класна, національна, суспільна, людська. |
| Суспільна свідомість (теоретичний рівень) | Моральна, правова, релігійна, філософська, політична, економічна, екологічна, професійна, естетична, фізична. |
| Суспільна свідомість (суспільна психологія) | Уявлення, звички, звичаї, традиції, почуття, менталітет, переконання, ідеали. |
| Історія розвитку | Первісна, стародавніх цивілізацій Сходу, антична, середніх віків, Відродження, Просвітництво, новітня. |
| Спрямованість | Офіційна, тоталітарна, масова, елітарна, субкультура, контркультура, антикультура, «вигнана» |
| Організаційні інститути | Держава, партії, спілки, армія, церква, суд, заклади культури та освіти |
ЛІТЕРАТУРА
- Данилевський М.Я. Россия и Европа. – М.:Изд-во полит.лит.,1991
- Шперглер О. Закат Европы. – Новосибирск:ВО Наука,1993
- Бердяэв Н.А. Смысл истории. – М.: Республика,1990
- Левяш И.Я. Культурология: Курс лекцій. – Минск, 2000
- Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Республика,1992