Культурологія

Раціоналізм, як культурна домінанта епохи Просвітництва

План

  1. Особливості Просвітництва країн Західної Європи.
  2. Культурологічні теорії й художні стилі епохи Просвітництва.
  3. ХVІІІ століття – «золотий вік театру».
  4. Проблеми і напрямки в літературі епохи Просвітництва.
  5. Особливості українського Просвітництва на зламі ХVІІ-ХVІІІ століть.

Опорні поняття:

*раціоналізм                 *сентименталізм                  *меса

*деїзм                             *рококо                                *концерт

*пантеїзм                      *опера                                  *симфонія

*метаморфоза              *ораторія                              *соната

*інтермедія                    *пієтизм                                *квартет

*демографія                 *класицизм                                     *увертюра

*юриспруденція

 

КУЛЬТУРА ХVІІ-ХVІІІ СТОЛІТЬ        

Чинники формування нового типу європейської культури ХVІІ-ХVІІІ століть –         Епоха Відродження ХІV-ХVІ ст.;

–         Реформація ХVІ ст.;

–         Наукова революція ХVІІ ст.. ( М.Коперник,           Й. Кеплер, Г. Галілей, І. Ньютон та ін.;

–         Контрреформація ХVІІ ст.
Провідні ідеї Просвітництва ХVІІІ ст. –         культ і царство розуму, раціоналізація мислення;

–         свобода індивіда, автомізація особи;

–         повне оволодіння знаннями;

–         побудова ідеального державного устрою, розподіл влади;

–         свобода торгівлі, гарантії приватної власності;

–         віра у можливості виховання достойної людини.
Загальні риси культури Нового часу –         падіння диктатури церкви, секуляризація життя;

–         панування науки;

–         філософське осмислення атмосфери часу (Ф.Бекон, Р.Декарт, Т. Гоббс)

–         різноманітність художніх стилів (бароко, класицизм, рококо, сентименталізм, романтизм, реалізм);

–         формування постійних регулярних армій, підвищення їх ролі у соціально-політичному й культурному житті.
Риси просвітницької культури –         продовження традицій Відродження;

–         активна суспільна позиція митців;

–         витискування релігійних засад мистецтва світськими;

–         розвиток усіх мистецтв (архітектура, скульптура, живопис, музика, література, театр), існування різних культурних напрямів;

–         поширення ідеалів протестантизму;

–         безмежна віра в перетворюючі можливості освіти.

 

 

МИСТЕЦТВО БАРОКО ХVІІ-ХVІІІ століть

А р х і т е к т у р а
Італія

Дж. Лоренцо Бернініні

 

Ф. Борроміні

    

Ансамбль площі собору св.. Петра у Римі

Церква Сан-Карло алле Куатро

Фонтане у Римі
Німеччина

М. Пеппельман

    

Палац Цвінгер у Дрездені
Росія-Україна

В. Растреллі

 

    

Зимовий палац у Петербурзі,

Андріївська церква у Києві

 

С к у п т у р а
Італія

Дж. Лоренцо Берніні

    

Екстаз св.. Терези, Аполлон і Дафна

 

М у з и к а
Німеччина

Г.Ф. Гендель

Й.С. Бах

   Ораторії, опери, концерти, сонати

кантати, фуги, концерти, меси

 

Ж и в о п и с
Нідерланди

П.П.Рубенс

 

А ван Дейк

    

Воздвиження хреста, Персей і Андромеда

Портрети Карла І і його сім’ї
Іспанія

Р. Веласкес

    

Меніни, Пряхи, Венера перед дзеркалом

 

Характерні риси бароко ·        бурхлива динаміка

·        монументальність

·        фантастичність

·        зв’язок із дворянсько-релігійною культурою

·        ефективність

·        контрастність

·        ускладненість

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Виппер Б.Р. Искусство ХVІІІст. и проблемы стиля барокко // Ренессанс. Барокко. Классицизм. – М.: Наука, 1996
  2. Раевская Н.Е. культурология конспект лекций. – М.: фирма МХК, 2001
  3. Колтовський П.М. Український живопис ХVІІ-ХVІІІ ст.. – К.: Наукова думка, 1978