Складні випадки  вживання деяких науково-технічних та управлінських термінів і загальновживаних слів залежно від контексту»  дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Мета. Формуємо компетентності:

• Ключові: основні компетентності в природничих науках і технологіях (уміння швидко і ефективно шукати інформацію, використовувати різні види слухання для здобуття нових знань; математична компетентність (прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно); уміння вчитися впродовж життя (визначення мети навчальної діяльності та способів її досягнення; планування й організація власної навчально-наукової діяльності; постійне поповнення власного словникового запасу); дотримання норм української літературної мовита мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини.
• Предметні: формування навички розрізняти загальновживану лексику, терміни та професіоналізми, уміння використовувати їх у власному мовленні.

Комплексно-методичне забезпечення: підручник, дидактичний матеріал.

Міжпредметні зв’язки:  Маркетинг , бухгалтерський облік.

Тип заняття: практичне.

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети заняття

Слово викладача.

За висловом Василя Сухомлинського  “Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним –­ велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її ”. Ви, як майбутні кваліфіковані фахівці своєї професії, маєте доцільно вживати у власному усному та писемному мовленні термінологію та професійну лексику. Тому слово-термін, слово-професіоналізм, слово загальновживане та їх взаємозв’язок стане предметом нашого вивчення на цьому занятті.

 

 

• Робота із цитатою.

Як ви розумієте слова М.Рильського: «Усі слова – співучі струни, коли під майстровим смичком?»

• Завдання студентам.

А ця миша – термін?

І ще дещо про… нашу мишу. Завдання.

 

Прочитайте речення, порівняйте, зробіть висновки.

Тишком-нишком вийшла мишка із нори. Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині і передає цю інформацію комп’ютеру. В універсальних інтерфейсах користувач керує спеціальним курсором – вказівником – маніпулятором елементами інтерфейсу.

Прокоментуйте стилістичну роль виділених слів.

 

 

ІІІ. Сприйняття і засвоєння студентами навчального матеріалу

Слово викладача

У словниковому складі української літературної мови особливе місце посідає спеціальна лексика ­ – терміни і професійні слова.

Термін – слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо.

Термінологія – це сукупність термінів, які використовують поняття певної галузі науки й техніки, що сформувалося історично. Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.

Найважливіші ознаки термінів:

– відповідати правилам і нормам певної мови;

– бути систематичним;

– дефінітивність (кожен термін зіставляється з чітким окремим визначенням, що орієнтує на відповідне поняття);

– відносна незалежність від контексту;

– бути точним;

– бути коротким (але іноді це суперечить вимозі повноти терміна);

– бути однозначним (такої однозначності треба домагатися в межах однієї терміносистеми);

– не мати синонімів у межах терміносистеми;

– бути експресивно нейтральним;

– бути милозвучним.

 

Розглянемо деякі правила використання термінів у професійному мовленні.

• Термін повинен бути стандартним, тобто вживатись у тій формі, яка зафіксована у словнику, наприклад: Діловодство, а не діловедення.
• Термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику, наприклад: Циркуляр – це лише директивний лист, а не лист будь-якого іншого типу.
• Якщо термін є багатозначним, потрібно будувати текст так, щоб одразу було зрозуміло, яке значення терміна мається на увазі, наприклад: Справа – особова справа; судова справа.

 

Шляхи надходження термінів до мови:

1) надання статусу термінів загальновживаним лексичним одиницям рідної мови;

2) утворення термінів шляхом запозичення з інших мов;

3) вживання слів і словотворчих моделей з грецької та латинської мов;

4) запозичення термінологічних одиниць з інших наукових сфер.

 

Отже,  терміни ­ – це слова, що вживаються для точного визначення певного поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо. 

Наприклад: ненормований  робочий день, поставка продукції, температура, реалізація хлібобулочної продукції.

 

Види термінів

 

Загальновживані                                       Вузькоспеціальні

 

Поширені в різних галузях знань:                 Уживаються в одній галузі знань:

 

Процес, еквівалент, аналіз, корінь                   кислота, луг, температура

 

Терміни у межах однієї галузі знань мають одне значення. Наприклад, слово корінь багатозначне, але в мовознавстві під ним розуміють лише морфему, а в ботаніці ­ – тільки орган рослини.

Стилістичні особливості термінологічної лексики

Терміни застосовуються в:

• офіційно-діловому стилі;
• науковому стилі;
• публіцистичному.

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах.

Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки.

 Професіоналізми– слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад, професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер:

зняти касу; підбити, прикинути баланс.

Слова та словосполучення, притаманні мові моряків:

кок-кухар; кубрик-кімната відпочинку екіпажу; ходити в море-плавати тощо.

Професіоналізми музикантів:

фанера-фонограма; розкрутити – розрекламувати.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах). Вони часто, поряд із загальновживаним значенням, позначають назви понять певної галузі виробництва, роду занять. Наприклад:

бігунець – обхідний лист;

кадровик – працівник відділу кадрів;

платіжка – платіжна відомість.

У наукових текстах і документах не рекомендовано використовувати професіоналізми, які вживаються в особливому, спеціальному значенні, характерному для певної професійної сфери усного мовлення.

Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі з них не набувають загального поширення й літературного унормування. Професіоналізми є одним із найважливіших джерел творення термінів. Мета професіоналізмів – спростити спілкування, а терміни відіграють роль передання інформації в науковому тексті та документах. Значення термінів розкривається в тексті. При укладанні документів використання нестандартних термінів небажане, оскільки вони ускладнюють розуміння ділових паперів. У межах спеціальної лексики професіоналізми протистоять термінам.

 

 Професійними називаються такі слова та словосполучення, які властиві мовленню певної професійної групи людей. Наприклад, фахівці комп’ютерної справи користуються такою професійною лексикою: комп, вінч, собака, аська.

Професіоналізми найчастіше виникають тоді, коли певна галузь не має сформованої термінології, як розмовні неофіційні замінники наявних у цій галузі термінів.

 

  Відмінність професійної лексики від термінології

• професійна лексика виникає стихійно на власній мовній основі, на відміну від термінів, які творяться свідомо;
• професіоналізми не мають назв для широких категорій, кожна назва за походженням і структурою ізольована від іншої;
• професійна лексика можуть бути слова загальновживані, використані у специфічному значенні: вікно ­– незаповнений час між заняттями;
• професійну лексику в більшості випадків використовують в усному мовленні, у писемному мовленні застосовують у спеціальних виданнях, які розраховані на фахівців (використовують із певним застереженням).

 

Робота з таблицею.

Зверніть увагу на таблицю запозичень. Складіть декілька речень із термінами, запозиченими з різних мов, використовуючи досвід навчальних практик із спецдисциплін. (На прикладі термінології маркетологів).

Мова запозичення	Приклади
Власне українські	Гроші, викуп, доходи, торгівля, ціна (37 економічних термінів)
Латинська (латинізми)	Дебет, девальвація, індексація, ліквідність, субсидія, студент, директор, суфікс
Французька	Аваль, аванс, гарант, жетон, кадастр
Англійська (англіцизми)	Дисконт, бартер, бізнес, брокер, біткойн, файл, комп’ютер
Італійська	А-конто, жиро, інкасатор, валюта, каса, брутто
Німецька	Вексель, індосат, біржа, інвестиції, бухгалтер, майстер
Грецька (грецизми)	Базис, економія, іпотека, нумізмат, автобіографія

 

Доповідь студента про терміни-гібриди і парафрази (чи перифрази).

Чи знаємо ми, що гібридами бувають не лише рослини чи тварини, але терміни, які так і називаються терміни-гібриди. І що ж то за чудо таке?

Справді, ці економічні терміни «чудернацькі», бо складаються з двох коренів, один з яких є власне українським, а інший – запозиченим, наприклад: векселедавець, квазіціна, самофінансування, субрахунок, фондовіддача.

Особливої краси мові, а саме й економічній термінології, надають парафрази (чи перифрази). Це такі описові звороти, що вживаються замість звичайної назви та описують предмет за допомогою характерних його рис чи ознак.

Причини вживання парафраз:

а) позамовні – бажання дати предметові чи явищу емоційну оцінку або у зв’язку з певними евфемістичними причинами;

б) мовні – потреба уникнути повторень тих самих слів чи зворотів.

Найчастіше парафрази з’являються внаслідок індивідуально-авторського бачення світу, стаючи особливою назвою лише в процесі мовлення; вони, як правило, дають оцінку тому, що вони називають, і ніколи не стають лексичними паралелізмами до вже відомих назв.

Вживання парафраз саме в економічній лексиці надають різноманітних відтінків «пісним і прісним» економічним явищам та назвам.

Ось приклади, які справді дивують та вражають:

а) «парафрази-тваринки та парафрази-комахи»:

«бджола-вбивця» – той, хто допомагає компанії уникнути її поглинання;

«гладкий кіт» –  фінансуюча фірма, яка отримує надвисокий прибуток;

«дійна корова» – будь-яке підприємство, що забезпечує постійне постачання коштів;

«золотий жук» – аналітик, який вважає золото найбільш надійним капіталовкладенням й заходами захисту від інфляції та депресії;

«кішки й собаки» – спекулятивні акції;

«ринок ведмедів» – ринок, на якому ціни спадають;

«білий слон» – це угода, при якій збитки перевищують потенційний прибуток;

«ринок биків» – ринок, на якому ціни постійно зростають;

б) «парафрази-явища природи»

«жовте листя» – щоденна публікація інформації про ціни облігацій корпорацій на позабіржовому ринку;

«повітряна яма» – нестійке становище, за якого виявляються фондові цінності у зв’язку з раптовим чи надзвичайним падінням їх курсу;

«снігова куля» – ріст виконання наказів брокерами щодо продажу або купівлі цінних паперів за фіксованою ціною при падінні чи підйомі кон’юнктури;

в) парафрази описові;

За особливостями розкриття значення загальномовні парафрази поділяються на описові та образні. Описові парафрази передають зміст слова чи словосполучення у формі опису примітних чи характерних ознак, властивостей зображуваного, наприклад:

«дилема полоненого» – гра, в якій два гравці можуть зробити вибір між такими стратегіями, як-от: «співробітництво» або «шахрайство»;

«жертва поздовжньої пилки» – людина, яка зазнала подвійних збитків при купівлі за найвищою ціною і продажем за найнижчою;

г) парафрази образні;

Образні парафрази передають значення слова чи словосполучення переносно, за принципом подібності чи суміжності, наприклад:

«блакитний уламок» – це компанія, відома в країні якістю своїх новацій та послуг, має широку популярність завдяки своїй властивості «робити гроші» й платити дивіденди;

«живий мрець» – нова компанія, яка близька до стадії прибутку.

Тож заміна економічних термінів парафразами дає можливість глибше зрозуміти чи усвідомити те чи інше економічне явище.

Стилістичний практикум.

Випишіть слова-терміни, слова-професіоналізми та аналогічні загальновживані слова, проаналізуйте їхню стилістичну функцію.

1. «Золотий жук» – аналітик, який вважає золото найбільш надійним капіталовкладенням та є заходом захисту від інфляції та депресії. Археологи, знайшовши прикрасу у формі жука із золота, були водночас і здивовані, і приємно вражені. 2. Фінансисти часто послуговуються цікавим словосполученням – «гладкий кіт», щоб  вказати на  фірму, яка отримує надвисокий прибуток. У моєї сусідки дуже гладкий кіт. 3. Будь-яке підприємство, що забезпечує постійне постачання коштів часто брокери називають «дійною коровою». У тваринництві дійна корова має високу ціну. 4. Професіоналізм  «повітряна яма» – означає нестійке становище, за якого виявляються фондові цінності у зв’язку з раптовим чи надзвичайним падінням їх курсу. Літак АН-2 попав у повітряну яму.

 

Лексична робота.

Російський термін «обращение» в українській термінології залежно від контексту має такі аналоги: звертання, звернення, обернення, обертання, поводження, обіг. Розгляньте малюнок та запишіть якомога більше російсько-українських термінологічних словосполучень.

 

 

Завдання студентам.

Після ознайомлення зі складними  випадками  вживання деяких науково-технічних та управлінських термінів і загальновживаних слів залежно від контексту складіть декілька речень різних стилів, використавши термінологічні словосполучення.

 

1. Складні випадки  вживання деяких науково-технічних та управлінських термінів і загальновживаних слів залежно від контексту.

Варіанти:

А. Російська мова: Билет

Українська мова: 1. Білет {-та, д. –тові/-ту, ор. –том, м. –ті/-тові; мн. –ти, тів}: а) картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки (англ. question card); б) цінний папір (англ. banknote). 2. Квиток {-тка, д. –ткові/-тку, ор. –тком, м. –тку; мн. –тки, -тків}: а) документ, що засвідчує належність до організації (англ. card); б) куплена  картка, яка дає право проїзду на транспорті, відвідання музею, театру тощо (англ. ticket)

Билетер – квиткар;

Билетерша – квиткарка;

Банковский билет – банківський білет;

Безбилетный пассажир – безквитковий пасажир;

Билет государственного займа – білет державної позики;

Военный билет – військовий квиток;

Государственный казначейский билет  – білет державної скарбниці;

Железнодорожный билет – залізничний квиток;

Пригласительный билет  – запрошення;

Проездной билет – проїзний квиток;

Читательский билет – читацький квиток;

Экзаменационный билет – екзаменаційний білет.

Б. Російська мова:  Делитель

Українська мова: 1. Подільник{-ка, д. –кові/-ку, ор. –ком, м. –ку/-кові; мн. –ки, -ків}: у техніці – прилад або пристрій длч поділу чого-небудь (англ. divider).    2. Дільник {-ка, д. –кові/-ку, ор. –ком, м. –ку/-кові; мн. –ки, -ків}: у математиці: а) число, на яке ділять інше число; б) ціле число, на яке дане ціле число ділиться без остачі (англ. divisor)

Аналоговый делитель – аналоговий подільник;

Делитель лазерного пучка – подільник лазерного пучка;

Делитель луча – подільник променя;

Делитель мощности – подільник потужності;

Делитель напряжения – подільник напруги;

Делитель тока – подільник потоку;

Делитель многочлена – дільник багаточлена;

Общий делитель – спільний дільник.

В. Російська мова:  Напряжение

Українська мова: 1. Напруга {-уги, д. і м. –узі, ор. –угою; мн. –уги, -уг}:

В електротехніці – енергетична характеристика електричного поля (англ. voltage). 2. Напруження{-ння, ор. –нням; мн. –ння, -нь}: а) у механіці – величина, що характеризує силу стискання або розтягання, яка припадає на одиницю площі твердого тіла; б) крайня межа, вища міра вияву, дії чого-небудь (англ. stress)

Безопасное напряжение –  безпечна напруга (ел.), безпечне напруження (мех.);

Внутреннее напряжение – внутрішнє напруження (мех.);

Вторичное напряжение – вторинна напруга(ел.);

Высокое напряжение –  висока напруга (ел.);

Динамическое напряжение – динамічне напруження (ел.);

Допустимое (допускаемое) напряжение –допустиме напруження (мех.), допустима напруга (ел.);

Знакопеременное напряжение – закономірна напруга (ел.);

Касательное напряжение –  дотичне напруження (мех.);

Критическое напряжение – критичне напруження (мех.), критична напруга (ел.);

Местное напряжение – місцеве напруження (мех);

Напряжение внимания –  напруження уваги;

Нервное напряжение – нервове напруження;

Низкое напряжение – низька напруга (ел.);

Номинальное напряжение – номінальна напруга (ел.);

Нормальное напряжение – нормальне напруження (мех.);

Осевое напряжение – осьове напруження;

Остаточное напряжение – залишкове напруження (мех.);

Предельное напряжение –  граничне напруження (мех.), гранична напруга (ел.);

Пробивное напряжение – пробивна напруга;

Рабочее напряжение (человека в процессе работы) – робоче напруження;

Рабочее напряжение электрической сети – робоча напруга електричної мережі;

Разрядное напряжение – розрядна напруга;

Температурное напряжение –  температурне напруження;

Эмоциональное напряжение – емоційне напруження.

Г. Російська мова:  Обращение

Українська мова: 1. Звертання{-ння, ор. –нням; мн. –ння, -нь}: а) дія за значенням звертати і звертатися; б) вислів, думка, прохання тощо, спрямовані на кого-небудь (англ. address);  в) в обчислювальній техніці – використовування ресурсів системи, мережі тощо (англ. access);  г) у лінгвістиці – слово або словосполука, що називає особу або предмет, до яких звертаються (англ. address). 2. Звернення {-ння, ор. –нням; мн. –ння,-нь}: а) дія за значенням звернути і звернутися; б) сповіщення, розпорядження або заклик, привітальна промова тощо, адресовані народові, якомусь колективові, організації тощо(англ. appeal); в) в обчислювальній техніці – використання ресурсів системи, мережі тощо (англ. access). 3. Обернення {-ння, ор. –нням}: а) у математиці – одержання (обчислення) чого-небудь протилежного початковому щодо напрямку, форми тощо (англ. inversion,  reversion); б) перетворення (англ. conversion  to /  into, transformation). 4. Обертання{-ння, ор. –нням}: а) рух чого-небудь навколо осі (англ.  revolution); б) перетворювання (англ. conversion  to /  into, transformation). 5. Поводження {-ння, ор. –нням}: а) спосіб чи характер застосування чого-небудь, користування чимсь (англ. handling); б) певна поведінка (нгл treatment of).  6. Обіг [-гу, д. –гові /гу, ор. –гом, м. –гу /-гові: а) використання, ужиток;

б) властива товарному виробництву форма обміну продуктів праці, грошей та інших об’єктів власності у формі купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві; в) фаза відтворювального циклу (англ. circulation).

Банкнотное обращение – банкнотний обіг;

Вежливое обращение – ввічливе (чемне) поводження;

Жестокое обращение – жорстке поводження;

Изъять из обращения – вилучити з обігу;

Кровообращение – кровообіг;

Неисправность вследствие неправильного обращения – несправність через невміле поводження;

Обращение в христианство –  навертання / навернення в християнство;

Обращение к народу –  звернення до народу (подія або наслідок події);

Обращение к процедуре – звертання / звернення до процедури;

Обращение планет – обертання планет;

Обращение с отходами – поводження з відходами;

Обращение спектра – обернення спектра;

Обращение товаров – обіг товарів;

Обращение ценных бумаг – обіг цінних паперів;

Обращения граждан – звертання громадян;

Первичное обращение ( за медицинской помощью) – первинне звертання ( по медичну допомогу);

Пустить в обращение – пустити в обіг;

Товарное обращение – товарний обіг;

Чековое обращение – чековий обіг.

Д.  Російська мова:   Объем

Українська мова: 1. Об’єм (-му, д. –мові/ -му, ор. –мом, м. –мі/ -мові; мн. –ми,, -мів): величина , яку визначають довжиною, шириною і висотою, вимірують у кубічних одиницях, і яка характеризує та  яке-небудь тіло із замкненою поверхнею та (англ.  volume)

2. Обсяг (- ягу, д. –ягові/ -ягу, ор. ягом, м. –язі; мн. –яги, -ягів): розмір, величина, кількість, значення (англ. count; scope; size; quantity;amount)
3. Ємність (-ності, д. і м. –ності, ор. –ністю): в обчислювальній техніці – характеристика запам’ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв’язку тощо (англ. capacity)

атомный объем – атомний об’єм;

герметизированный объем – герметизований об’єм;

дыхательный объем (человека) – дихальний об’єм (людини);

критический объем – критичний об’єм;

меры объема – міра  об’єму;

молярный объем – молярний об’єм;

начальный  объем – початковий об’єм;

номинальный объем баллона – номінальний об’єм балона;

объем взаимодействия – обсяг взаємодії;

объем внешней и внутренней торговли – обсяг зовнішньої та внутрішньої                 торгівлі;

объем выборки – обсяг вибірки;

объем выпуска продукции – обсяг випуску продукції;

объем данных – обсяг даних;

объем документа – обсяг документа;

объем документооборота – обсяг документообігу;

объем заказа – обсяг замовлення;

объем запоминающего устройства – ємність запам’ятовувального пристрою;

объем знаний –  обсяг знань;

объем информации – обсяг інформації;

объем испытаний – обсяг випробувань;

объем капитальных вложений – обсяг капітальних вкладень;

объем книги – обсяг книги;

объем контроля – обсяг контролю;

объем обследования – обсяг обстеження;

объем памяти – ємність пам’яті;

объем партии продукции – обсяг партії продукції;

объем перевозок – обсяг перевезень;

объем помещения – об’єм приміщення;

объем понятия – обсяг поняття;

объем пор – об’єм пор;

объем поставки – обсяг поставки;

объем пробы – об’єм проби;

объем программы – обсяг програми;

объем производства – обсяг виробництва;

объем пространства – об’єм простору;

объем работ – обсяг робіт;

объем ремонта – обсяг ремонту;

объем рынка продукции – обсяг ринку продукції;

объем сигнала – обсяг сигналу;

объем сосуда – об’єм посудини;

объем стока – об’єм стоку;

объем тела – об’єм тіла;

объем технического обслуживания – обсяг технічного обслуговування;

объем товарной массы – обсяг товарної маси;

объем упаковки – об’єм паковання, але упакувати;

объем экспортно-импортных поставок – обсяг експортно-імпортних поставок;

полезный объем – корисний об’єм;

рабочий объем – робочий об’єм;

удельный объем – питомий об’єм.

 

1. IV. Підсумок заняття

Бесіда

Що вивчає лексикологія?

Чому багатозначність та синонімія небажані явища в термінології?

Що таке професійна лексика

Назвіть терміни вашого фаху?

Оцінювання

Заключне слово викладача

1. Термін є ідеальним найменуванням певного поняття в науці, техніці, мистецтві, має точний і визначений зміст, вирізняється змістовою однозначністю, сталістю функціонування. Термінологія проникла майже в усі сфери людської діяльності. Недосконалість термінології може призвести до помилок у практиці.
2. Професійні слова найчастіше застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії і сприяють кращому взаєморозумінню.
3. Більшість  професіоналізмівє словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні.

Домашнє завдання:

1. Вивчити теоретичний матеріал заняття.
2. Скласти декілька порад на тему: «Фінансові заощадження як ознака фінансової грамотності», доцільно вживаючи загальновживані слова, терміни і професіоналізми.

 Список літератури.

1. Зуєнко Н.О. Формування комунікативної культури майбутніх аграріїв у процесі професійної підготовки.
2. Кіршо С. М., Купрата Н. Я., Висоцька З. І., Ковальчук Г. В., Ковальська Н. А., Ногай В. П. Професійна мова економістів: Навчальний посібник. – Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2016. – 462 с.
3. Українська мова (рівень стандарту). 11 клас: розробки уроків для ЗЗСО з навчанням українською мовою / В.О.Котенко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2019. – 256с. – (Серіч «Майстер-клас 2.0»).
4. Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень / М.Д.Гінзбург, І.О.Требулбова, С.Д.Левіна, І.М.Корніловська; За ред. М.Д.Гінзбурга. -2-ге вид., випр. і доп. – К.: «Фірма ІНКОС», Центр навчальної літератури, 2007. – 672с.
5. Формування сучасної мовно-професійної компетентності економіста-аграрія.  Ó В.А.Тимкова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов, Вінницький національний аграрний університет (м. Вінниця) .